коляса
КОЛЯ́СА, и, ж., ааст. Коляска (у 1 знач.).
Їздять вони [пани] у таких колясах, що хитав, як у колисці (Вовчок, І, 1955, 380);
А ось він сам — в труській колясі Чи в торохтливім тарантасі (Бажан, Роки, 1957, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коляса — коля́са іменник жіночого роду коляска — чотириколісний есорний екіпаж арх. Орфографічний словник української мови
- коляса — Повіз, екіпаж, коляска, фаетон, б. з. коч; КОЛЯСКА, (інваліда) візочок. Словник синонімів Караванського
- коляса — -и, ж., заст. Коляска (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- коляса — КОЛЯ́СА, и, ж., заст. Коляска (у 1 знач.). Їздять вони [пани] у таких колясах, що хитає, як у колисці (Марко Вовчок); Козак соромився сідати в колясу. Він їхав поруч на своїм улюбленім коні і перекидався словами з паном генеральним суддею (Б. Словник української мови у 20 томах
- коляса — I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал. Словник синонімів української мови