коляса

I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал.; ФАЕТО́Н (з відкидним верхом); ПОВО́ЗКА (без ресор); БРИ́ЧКА (іноді з відкидним верхом); КАБРІОЛЕ́Т, ШАРАБА́Н (двуколісний, однокінний); ДРО́ЖКИ (чотириколісний з відкритим верхом). Софія сидить в екіпажі (Леся Українка); Серед криків і хвилювання товпи.. показалася княжа коляска (Г. Хоткевич); Вранці до будинку Кутіної подали критий візок (З. Тулуб); Од села до села возили його (єзуїта) в чортопхайці селяни (О. Стороженко); Їздять вони (пани) у таких колясах, що хитає, як у колисці (Марко Вовчок); На Євпраксію нападав темний шал, вона билася в княжому повозі (П. Загребельний); Венера сіла у просту будку, На передку сів Купідон (І. Котляревський); — Чи не були би пані ласкаві позичити мені повозки. Там така сльота, що годі добитися до станції на простім возі, промокнеш до нитки (Лесь Мартович); До самого дворика підкотили дві ковані брички, запряжені баскими жеребцями (В. Кучер); Тут юрмляться жінки з прислугою, на них чекають розкішні кабріолети (О. Стороженко); Повз двір парою в шарабані проїхали з села Чумаченко з Павлом (А. Головко); Перші автомобілі були схожі на карети і дрожки (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коляса — коля́са іменник жіночого роду коляска — чотириколісний есорний екіпаж арх. Орфографічний словник української мови
  2. коляса — Повіз, екіпаж, коляска, фаетон, б. з. коч; КОЛЯСКА, (інваліда) візочок. Словник синонімів Караванського
  3. коляса — -и, ж., заст. Коляска (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коляса — КОЛЯ́СА, и, ж., заст. Коляска (у 1 знач.). Їздять вони [пани] у таких колясах, що хитає, як у колисці (Марко Вовчок); Козак соромився сідати в колясу. Він їхав поруч на своїм улюбленім коні і перекидався словами з паном генеральним суддею (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. коляса — КОЛЯ́СА, и, ж., ааст. Коляска (у 1 знач.). Їздять вони [пани] у таких колясах, що хитав, як у колисці (Вовчок, І, 1955, 380); А ось він сам — в труській колясі Чи в торохтливім тарантасі (Бажан, Роки, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах