колійник
КОЛІ́ЙНИК, а, ч. Робітник, що працює на залізничній колії.
Здавалося, чиясь невидима рука швидко відставляла вбік будиночки, поодинокі дерева, червоні будки колійників (Жур., До них іде.., 1952, 3);
Невтомний нагляд за стиками забирає у колійників чимало праці й часу (Рад. Укр., 6.VІ 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)