КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до командирува́ти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
командирований —
командиро́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
командирований —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до командирувати. II -ого, ч. Той, хто одержав відрядження, знаходиться у відрядженні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
командирований —
КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до командирува́ти. Ніколи командирована людина не буває так стурбована й знервована, їдучи в командировку, як повертаючись додому (Остап Вишня)...
Словник української мови у 20 томах