командирований

командиро́ваний

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до командирувати.

II -ого, ч.

Той, хто одержав відрядження, знаходиться у відрядженні.

Значення в інших словниках

1. командирований — командиро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. командирований — КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до командирува́ти. Ніколи командирована людина не буває так стурбована й знервована, їдучи в командировку, як повертаючись додому (Остап Вишня)...  Словник української мови у 20 томах
3. командирований — КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до командирува́ти.  Словник української мови в 11 томах