командир
команди́р
-а, ч.
1》 Керівник військової частини, підрозділу, з'єднання, загону, судна, ескадрильї тощо. Командир батальйону, батареї (комбат). Командир бригади (комбриг). Командир дивізії, дивізіону (комдив). Польовий командир.
2》 розм., жарт. Про того, хто любить наказувати, розпоряджатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови