командирований

КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до командирува́ти.

Ніколи командирована людина не буває так стурбована й знервована, їдучи в командировку, як повертаючись додому (Остап Вишня);

Він був командирований до вищої школи і мав право на підтримку в першу чергу (В. Підмогильний);

// у знач. ім. командиро́ваний, ного, ч., рідко. Той, хто перебуває у відрядженні; командировочний.

Дуже рекомендуємо Бессарабку командированим. Ходіть і пробуйте: там сальце, тут огірок, там сир, тут яблучко (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. командирований — командиро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. командирований — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до командирувати. II -ого, ч. Той, хто одержав відрядження, знаходиться у відрядженні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. командирований — КОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до командирува́ти.  Словник української мови в 11 томах