комета
КОМЕ́ТА, и, ж. Небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст.
Крім зір, на небі спостерігаються хвостаті тіла — комети (Курс заг. геол., 1947, 14).
Словник української мови (СУМ-11)