комета

Дрібне небесне льодово-пилове тіло, що рухається навколо Сонця по видовженій еліптичній орбіті; складається з ядра і газопилової оболонки (хвоста); при наближенні до Сонця хвіст збільшується — сублімується лід ядра — і матерія розсіюється в міжпланетному просторі під дією сонячного вітру, при цьому хвіст видовжується до кількох десятків млн. км.

Значення в інших словниках

1. комета — коме́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. комета — Хвостата зірка, зірка з деркачем.  Словник синонімів Караванського
3. комета — -и, ж. 1》 Небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст. 2》 Невелике пасажирське судно на підводних крилах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. комета — Мітла (зоряна)  Словник чужослів Павло Штепа
5. комета — КОМЕ́ТА, и, ж. Небесне тіло, що рухається навколо Сонця по витягнутій орбіті; має яскраве ядро в оточенні туманної оболонки, від якої тягнеться довга смуга світла, так званий хвіст.  Словник української мови у 20 томах
6. комета — коме́та (грец. κομήτης, букв. – волохатий, від κόμη – волосся) тіло Сонячної системи, що має вигляд туманної світлої плями з яскравою частиною (головою) й хвостом. Розміри К. величезні (можуть досягати сотень мільйонів кілометрів), а маси малі (одна мільярдна частка маси Землі й менше).  Словник іншомовних слів Мельничука
7. комета — Коме́та, -ти; коме́ти, коме́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. комета — КОМЕ́ТА, и, ж. Небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст. Крім зір, на небі спостерігаються хвостаті тіла — комети (Курс заг. геол., 1947, 14).  Словник української мови в 11 томах
9. комета — Коме́та, -ти ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50.  Словник української мови Грінченка