компанія
КОМПА́НІЯ, ї, ж.
1. Те саме, що товари́ство 1.
Полискотав його катюга добре, і спроваджено до компанії, до товариства, туди, де козам роги правлять (Кв.-Осн., II, 1956, 420);
Весела компанія з піснями й музикою зупинилася біля острова (Бойч., Молодість, 1949, 206).
◊ Води́ти компа́нію див. води́ти;
Для компа́нії; За компа́нію — разом з іншими тільки тому, що інші роблять те саме.
Випити для компанії;
Підтри́мувати [підтри́мати] компа́нію — не відмовлятися від участі в тому, що задумали чи роблять інші.
— Я зайшла, думаю, може й ви з нами, підтримаєте мені компанію (Л. Укр., II, 1951, 67);
Те́пла компа́нія, ірон.— група близько знайомих людей, які разом п’ють, гуляють, розважаються.
Перегуда все ходив та ходив, поки й приткнувся біля якоїсь теплої компанії (Кучер, Трудна любов, 1960, 267).
2. Капіталістичне торговельне або промислове товариство, що об’єднує підприємців; спілка.
Величезні бариші давали англійській буржуазії торгові компанії (Нова іст., 1956, 18);
//Назва членів такого товариства (на письмі скорочено К°), що додається до імені офіційного голови фірми.
Словник української мови (СУМ-11)