комплектувати
КОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Складати комплекти чого-небудь.
Комплектувати газети.
2. Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту.
Медичні вузи треба комплектувати переважно з людей, які не менше двох років працювали у медичних.. закладах (Рад. Укр., 16.IV 1959, 3);
Комплектувати полк; Комплектувати бібліотеку.
Словник української мови (СУМ-11)