комплектувати
КОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Складати комплекти чого-небудь.
Замовлення найдорожчого готелю Лоці комплектував сам, відповідно до .. оказії (Т. Прохасько);
Переважну більшість карт сучасні комп'ютерні технології перетворюють у цифрові моделі, а їхні тематичні набори або шари починають комплектувати в електронні атласи (з наук. літ.);
Кам'янець-Подільська міська бібліотека почала комплектувати літературу чеською, німецькою та польською мовами (з газ.).
2. Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту.
Першокласний тракторист і бульдозерист з сталевим здоров'ям і спортивним гартом не міг не зацікавити людей, які комплектували екіпаж космоплана (М. Білкун);
– Комплектувати катери екіпажами від вас не вимагається – весь особовий склад дивізіону, від інженерів і техніків до пілотів і командирів я привіз з собою (О. Авраменко, В. Авраменко);
Cеред верболозу і ситнику засновували запорожці табори-січі,чужим недоступні й важкі для відшукання, схвалювали рішення про морські походи, обирали отаманів та комплектували екіпажі чайок (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)