компрометуючий
КОМПРОМЕТУ́ЮЧИЙ, рідко КОМПРОМІТУ́ЮЧИЙ, а, я. Дієпр. акт. теп. ч. до компрометува́ти, компромітува́ти.
Цей простий звичай здававсь для неї комедією, дуже компрометуючою навіть її (Н.-Лев., III, 1956, 110);
// У знач. прикм.
Він розіслав свої листи у всі ті місця в Харкові, де перебував Улас, вимагаючи компрометуючих матеріалів на хлопця (Тют., Вир, 1964, 149).
Словник української мови (СУМ-11)