компрометуючий
КОМПРОМЕТУ́ЮЧИЙ, рідко КОМПРОМІТУ́ЮЧИЙ, а, я. Дієпр. акт. теп. ч. до компрометува́ти, компромітува́ти.
Цей простий звичай здававсь для неї комедією, дуже компрометуючою навіть її (Н.-Лев., III, 1956, 110);
// У знач. прикм.
Він розіслав свої листи у всі ті місця в Харкові, де перебував Улас, вимагаючи компрометуючих матеріалів на хлопця (Тют., Вир, 1964, 149).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компрометуючий — компромету́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- компрометуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до компрометувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компрометуючий — КОМПРОМЕТУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Який компрометує кого-, що-небудь. Олеся скоса поглядала на Шмида й надула губи: їй страх як не подобався той старець та проста кума; цей простий звичай здававсь для неї комедією дуже компрометуючою навіть її... Словник української мови у 20 томах