1. Великий тлумачний словник сучасної мови

компрометуючий

компромету́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до компрометувати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компрометуючий — компромету́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. компрометуючий — КОМПРОМЕТУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Який компрометує кого-, що-небудь. Олеся скоса поглядала на Шмида й надула губи: їй страх як не подобався той старець та проста кума; цей простий звичай здававсь для неї комедією дуже компрометуючою навіть її... Словник української мови у 20 томах
  3. компрометуючий — КОМПРОМЕТУ́ЮЧИЙ, рідко КОМПРОМІТУ́ЮЧИЙ, а, я. Дієпр. акт. теп. ч. до компрометува́ти, компромітува́ти. Цей простий звичай здававсь для неї комедією, дуже компрометуючою навіть її (Н.-Лев., III, 1956, 110); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах