1. Орфографічний словник української мови

компрометуючий

компромету́ючий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компрометуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до компрометувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. компрометуючий — КОМПРОМЕТУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Який компрометує кого-, що-небудь. Олеся скоса поглядала на Шмида й надула губи: їй страх як не подобався той старець та проста кума; цей простий звичай здававсь для неї комедією дуже компрометуючою навіть її... Словник української мови у 20 томах
  3. компрометуючий — КОМПРОМЕТУ́ЮЧИЙ, рідко КОМПРОМІТУ́ЮЧИЙ, а, я. Дієпр. акт. теп. ч. до компрометува́ти, компромітува́ти. Цей простий звичай здававсь для неї комедією, дуже компрометуючою навіть її (Н.-Лев., III, 1956, 110); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах