комунівський

КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е, розм., Прикм. до кому́на 1-3.

Перші десять родин комуни поставили собі.. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю. Янов., II, 1954, 155);

І від серця йшов, гримів Мій комунівський заспів (Ус., І сьогодні.., 1957, 76);

// Належний комуні (у 1, 2 знач.).

Комунівські городи спускаються поволі до невеликої балки (Донч., І. 1956, 50).

Значення в інших словниках

1. комунівський — кому́нівський прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. комунівський — КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кому́на 1–3. Перші десять родин комуни поставили собі .. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю.  Словник української мови у 20 томах