комунівський

КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до кому́на 1–3.

Перші десять родин комуни поставили собі .. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю. Яновський);

Море не лякало її своєю глибиною, бо вона знала, що комунівські жінки, які працюють по той бік на птахофермі, щоранку перебродять його (О. Гончар);

// Належний комуні (у 1, 2 знач.).

Комунівські городи спускаються поволі до невеликої балки (О. Донченко);

У своїх гостропубліцистичних виступах-монологах Д. Бузько правдиво описує комунівський побут (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)