комунівський
КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до кому́на 1–3.
Перші десять родин комуни поставили собі .. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю. Яновський);
Море не лякало її своєю глибиною, бо вона знала, що комунівські жінки, які працюють по той бік на птахофермі, щоранку перебродять його (О. Гончар);
// Належний комуні (у 1, 2 знач.).
Комунівські городи спускаються поволі до невеликої балки (О. Донченко);
У своїх гостропубліцистичних виступах-монологах Д. Бузько правдиво описує комунівський побут (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комунівський — кому́нівський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- комунівський — КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е, розм., Прикм. до кому́на 1-3. Перші десять родин комуни поставили собі.. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю. Янов., II, 1954, 155); І від серця йшов, гримів Мій комунівський заспів (Ус., І сьогодні.. Словник української мови в 11 томах