комунівський
КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е, розм., Прикм. до кому́на 1-3.
Перші десять родин комуни поставили собі.. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю. Янов., II, 1954, 155);
І від серця йшов, гримів Мій комунівський заспів (Ус., І сьогодні.., 1957, 76);
// Належний комуні (у 1, 2 знач.).
Комунівські городи спускаються поволі до невеликої балки (Донч., І. 1956, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комунівський — кому́нівський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- комунівський — КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кому́на 1–3. Перші десять родин комуни поставили собі .. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю. Словник української мови у 20 томах