комунізм
КОМУНІ́ЗМ, у, ч.
1. Вища суспільно-економічна формація, що приходить на зміну капіталізмові й грунтується на усуспільненні засобів виробництва; має два ступені розвитку: соціалізм і власне комунізм — безкласове суспільство, у якому здійснюється принцип: «від кожного — за його здібностями, кожному — за його потребами».
Комунізм є найвищий ступінь розвитку соціалізму, коли люди працюють з усвідомлення необхідності працювати на загальну користь (Ленін, 30, 1951, 178);
Революція іде, І скрізь ми Бачимо її всесвітню путь, — Всі шляхи ведуть до комунізму. Всі дороги в комунізм ведуть! (Криж., Під зорями.., 1950, 139).
2. Створена Марксом, Енгельсом і Леніним унаслідок глибокого вивчення об’єктивних законів розвитку суспільства наукова теорія й тактика пролетарської революції та побудови комуністичного суспільства.
Ідеї комунізму захоплюють серця трудящих і перетворюють світ (Ком. Укр., 10, 1959, 9).
∆ Воє́нний комуні́зм див. воє́нний;
Науко́вий комуні́зм — те саме, що комуні́зм 2;
Перві́сний комуні́зм — суспільний докласовий лад первісної родової общини, при якому була спільна власність на засоби й продукти виробництва;
Утопі́чний комуні́зм — домарксистське вчення про соціалістичну перебудову суспільства, яке грунтувалося не на пізнанні законів розвитку суспільства, а на мріях про ідеальне суспільство.
Значення в інших словниках
- комунізм — комуні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- комунізм — Маркс датує поняття комунізм понад двома тисячами років. У «Державі» Платона опікунам забороняється розпоряджатися приватною власністю. Енциклопедія політичної думки
- комунізм — -у, ч., політ. Суспільно-економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва. Утопічний комунізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комунізм — Рабство, панщина Словник чужослів Павло Штепа
- комунізм — КОМУНІ́ЗМ, у, ч. 1. У марксизмі – вчення про теорію і практику пролетарської революції та побудову безкласового суспільства; політика й ідеологія комуністичної партії. Шкіл і гуртків у місті ставало все більше. Словник української мови у 20 томах
- комунізм — (англ. сommunism) тип соціалізму, за якого основні економічні рішення здійснюються центральним урядом, який діє від імені народу. Економічний словник
- комунізм — комуні́зм (від лат. communis – спільний, загальний) 1. Суспільно-економічна формація, що базується на суспільній власності на засоби виробництва. 2. Вища фаза комуністичної суспільно-економічної формації. Словник іншомовних слів Мельничука
- комунізм — 1. cоціальна ідеологія, сформульована К. Марксом і Ф. Енґельсом, котрі гол. фактором історичного розвитку вважали боротьбу соціальних класів, проголошували програму ліквідації капіталізму в ході соціальної революції... Універсальний словник-енциклопедія
- комунізм — КОМУНІЗМ (від лат. kommunis — спільний) — соціально-політичне вчення а) про особливу суспільно-економічну формацію — комуністичне суспільство, котре з необхідністю має прийти на зміну капіталізмові як закономірний наслідок історичного процесу... Філософський енциклопедичний словник
- комунізм — Комуні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)