1. Словник іншомовних слів Мельничука

комунізм

комуні́зм

(від лат. communis – спільний, загальний)

1. Суспільно-економічна формація, що базується на суспільній власності на засоби виробництва.

2. Вища фаза комуністичної суспільно-економічної формації. «Комунізм – це безкласовий суспільний лад з єдиною загальнонародною власністю на засоби виробництва, цілковитою соціальною рівністю всіх членів суспільства, де разом з всебічним розвитком людей виростуть і продуктивні сили на основі науки і техніки, що постійно розвиваються, всі джерела суспільного багатства поллються повним потоком і здійсниться великий принцип «від кожного – по здібностях, кожному – по потребах». Комунізм – це високоорганізоване суспільство вільних і свідомих трудівників, в якому утвердиться суспільне самоврядування, праця на благо суспільства стане для всіх першою життєвою потребою, усвідомленою необхідністю, здібності кожного будуть застосовуватися з найбільшою користю для народу» (Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1968, с. 54). Суспільно-економічна формація К. закономірно приходить на зміну капіталізму шляхом революційної перебудови суспільства на основі знищення приватної власності на засоби виробництва і заміни її суспільною власністю, ліквідації всіх форм соціального й національного гноблення і встановлення відносин товариського співробітництва та взаємодопомоги вільних від експлуатації людей. Першим ступенем (фазою) К. є соціалізм, другим, вищим ступенем – власне К. Програма КПРС, рішення ХХШ і XXIV з’їздів партії визначили основні напрями будівництва К.: створення матеріально-технічної бази К., формування комуністичних суспільних відносин, виховання нової людини.

3. Науковий К. – наука про закономірності революційного переходу від капіталізму до К., шляхи і методи побудови комуністичного суспільства.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунізм — комуні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. комунізм — Маркс датує поняття комунізм понад двома тисячами років. У «Державі» Платона опікунам забороняється розпоряджатися приватною власністю. Енциклопедія політичної думки
  3. комунізм — -у, ч., політ. Суспільно-економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва. Утопічний комунізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комунізм — Рабство, панщина Словник чужослів Павло Штепа
  5. комунізм — КОМУНІ́ЗМ, у, ч. 1. У марксизмі – вчення про теорію і практику пролетарської революції та побудову безкласового суспільства; політика й ідеологія комуністичної партії. Шкіл і гуртків у місті ставало все більше. Словник української мови у 20 томах
  6. комунізм — (англ. сommunism) тип соціалізму, за якого основні економічні рішення здійснюються центральним урядом, який діє від імені народу. Економічний словник
  7. комунізм — 1. cоціальна ідеологія, сформульована К. Марксом і Ф. Енґельсом, котрі гол. фактором історичного розвитку вважали боротьбу соціальних класів, проголошували програму ліквідації капіталізму в ході соціальної революції... Універсальний словник-енциклопедія
  8. комунізм — КОМУНІЗМ (від лат. kommunis — спільний) — соціально-політичне вчення а) про особливу суспільно-економічну формацію — комуністичне суспільство, котре з необхідністю має прийти на зміну капіталізмові як закономірний наслідок історичного процесу... Філософський енциклопедичний словник
  9. комунізм — Комуні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. комунізм — КОМУНІ́ЗМ, у, ч. 1. Вища суспільно-економічна формація, що приходить на зміну капіталізмові й грунтується на усуспільненні засобів виробництва; має два ступені розвитку: соціалізм і власне комунізм — безкласове суспільство... Словник української мови в 11 томах