комунізм

Значення в інших словниках

1. комунізм — комуні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. комунізм — Маркс датує поняття комунізм понад двома тисячами років. У «Державі» Платона опікунам забороняється розпоряджатися приватною власністю. Енциклопедія політичної думки
3. комунізм — -у, ч., політ. Суспільно-економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва. Утопічний комунізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. комунізм — Рабство, панщина Словник чужослів Павло Штепа
5. комунізм — КОМУНІ́ЗМ, у, ч. 1. У марксизмі – вчення про теорію і практику пролетарської революції та побудову безкласового суспільства; політика й ідеологія комуністичної партії. Шкіл і гуртків у місті ставало все більше. Словник української мови у 20 томах
6. комунізм — комуні́зм (від лат. communis – спільний, загальний) 1. Суспільно-економічна формація, що базується на суспільній власності на засоби виробництва. 2. Вища фаза комуністичної суспільно-економічної формації. Словник іншомовних слів Мельничука
7. комунізм — 1. cоціальна ідеологія, сформульована К. Марксом і Ф. Енґельсом, котрі гол. фактором історичного розвитку вважали боротьбу соціальних класів, проголошували програму ліквідації капіталізму в ході соціальної революції... Універсальний словник-енциклопедія
8. комунізм — КОМУНІЗМ (від лат. kommunis — спільний) — соціально-політичне вчення а) про особливу суспільно-економічну формацію — комуністичне суспільство, котре з необхідністю має прийти на зміну капіталізмові як закономірний наслідок історичного процесу... Філософський енциклопедичний словник
9. комунізм — Комуні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. комунізм — КОМУНІ́ЗМ, у, ч. 1. Вища суспільно-економічна формація, що приходить на зміну капіталізмові й грунтується на усуспільненні засобів виробництва; має два ступені розвитку: соціалізм і власне комунізм — безкласове суспільство... Словник української мови в 11 томах