комісарка

КОМІСА́РКА, и, ж. Жін. до коміса́р 1.

— Комісарка? — І чийсь палаючий свіжою кров’ю клинок вже звився над дівочою головою (Гончар, II, 1959, 93).

Значення в інших словниках

1. комісарка — коміса́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. комісарка — КОМІСА́РКА, и, ж. Жін. до коміса́р 2. – Комісарка? – І чийсь палаючий свіжою кров'ю клинок вже звився над дівочою головою (О. Гончар); Матрос причинив двері, думаючи про комісарок і про вечірній патруль, гребнув соняшникового насіння з кишені...  Словник української мови у 20 томах