комісарка
КОМІСА́РКА, и, ж.
Жін. до коміса́р 2.
– Комісарка? – І чийсь палаючий свіжою кров'ю клинок вже звився над дівочою головою (О. Гончар);
Матрос причинив двері, думаючи про комісарок і про вечірній патруль, гребнув соняшникового насіння з кишені, пару бубок розлущив і .. глянув на стіл президії під урочистим кумачем (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)