комісар
КОМІСА́Р, а, ч.
1. іст. Посадова особа, наділена урядом особливими повноваженнями.
Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь (Ю. Яновський);
– Комісари від Речі Посполитої! Брацлавський воєвода Адам Кисіль, пан Смяровський і секретар Мясковський... (Р. Іванченко);
Громадський виконавчий комітет .. розпочав свою діяльність з того, що скинув отамана Бабича і звільнив з посади комісара уряду Бардіжа (Д. Білий).
2. іст. У 1918–1942 рр. (із перервами) уповноважений партії та уряду СРСР, який разом із командиром відповідав за боєздатність і політичний стан військової частини.
У Червоній Армії нашого М'яла, як людину з середньою освітою, але без усякої військової підготовки, призначили комісаром піхотного полку, що вирушав на денікінський фронт (І. Багряний);
– Тепер той коваль працює комісаром всього фронту на Далекому Сході, – говорив під кінець політрук (І. Цюпа);
В наметі, крім Гордія Семеновича, сиділи на ящиках для набоїв комісар, інструктор-підривник Явтушенко, а біля приймача – радистка з навушниками (К. Гриб).
3. У деяких країнах, зокрема в Росії XVIII – початку XX ст., чин поліцейського начальника, а також особа, що має цей чин.
Як .. почула [генералиха], що він кріпаків бунтує, то жалілася комісарові (Панас Мирний);
Повітовий комісар щодня засилав телеграми (Я. Качура);
Біля воєводського комісара поліції весь час крутився гімназист Євген Пух, стараючись впасти йому в око (М. Малиновська);
У другій кімнаті біля стола сидів комісар поліції (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
4. іст. Під час Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. – уповноважений Національного конвенту, якого направляли з дорученнями в департаменти або війська.
Комісари Конвенту мали надзвичайні повноваження. Вони могли робити в районі воєнних дій реквізиції у багатих громадян, міняти цивільних чиновників і командний склад армії (з навч. літ.);
В армії велася політична робота, яка покладалася на комісарів, яких призначав Конвент із числа депутатів (із журн.).
5. Спеціальний уповноважений якої-небудь міжнародної організації.
Верховний комісар ООН у справах біженців виконує обов'язки з надання міжнародного захисту біженцям, правове положення яких регулюється міжнародними угодами, а також Статутом Міжнародної організації у справах біженців (з наук. літ.);
Європейський комісар – це один із 28 членів Європейської комісії. Кожен комісар призначається державою-членом ЄС у консультації з головою Європейської Комісії, який самостійно розподіляє між призначеними комісарами напрями їхньої роботи (з наук.-попул. літ.).
(1) Батальйо́нний (дивізі́йний, полкови́й і т. ін.) коміса́р – персональне звання військово-політичних працівників Червоної Армії в 1935–1942 рр.; особа, яка мала це звання.
Генерал наказав ад'ютантові викликати лікаря, а сам, не гаючи часу, попрямував до кабінету полкового комісара Дмитрієва... (Іван Ле);
Батальйонний комісар стояв на воротах (Л. Первомайський);
Осторонь, посміхаючись на цю сцену, стоять групою старші командири, серед них і той із шпалами в петлицях, з сивиною на скронях, що був у райкомі партії, коли вони проходили комісію. Вони вже знали про нього: батальйонний комісар Лещенко (О. Гончар);
(2) Військо́вий коміса́р – особа, яка очолює військовий комісаріат.
Часто військові коменданти й комісари сварились між собою за владу в місті й повіті, бо межі й компетенції тої влади для них не були точно зазначені (В. Винниченко);
Військовий комісар побачив високу патріотичність Чопика, бо, обмінявшись поглядом з іншими членами комісії, бадьоро мовив: – Гаразд, товаришу Чопик! Зараховуємо вас до складу добровольчої бригади (Є. Доломан);
(3) Наро́дний коміса́р – член уряду СРСР або союзної республіки, який очолював один із народних комісаріатів, що існували з 1917 по 1946 роки.
Народні комісари мали право видавати в межах своєї компетенції відповідні нормативні акти (накази, інструкції тощо) і контролювати їхнє виконання (з наук. літ.);
– Ти знаєш, що народний комісар – це ділова людина, ти прекрасно уявляєш його, тобто реально, який він є, зрештою, портрети його можна побачити, почитати його промови... (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)