комірчинка
КОМІРЧИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до комірчи́на.
Маруся побігла на місто і незабаром вернулась з провізією. Внесла вона ті закупки в невеличку комірчинку, дещо поскладала на полицях, дещо повисипала в слоїки (І. Нечуй-Левицький);
Єдина вільна кімната, невеличка комірчинка, знайшлась на п'ятому поверсі, вікнами на задвір'я (Ю. Лісняк, пер. з тв. Р. Стівенсона);
Я відчував, що вона впускає мене лише в одну малесеньку комірчинку свого серця (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)