комірчинка

КОМІРЧИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до комірчи́на.

Маруся побігла на місто і незабаром вернулась з провізією. Внесла вона ті закупки в невеличку комірчинку, дещо поскладала на полицях, дещо повисипала в слоїки (І. Нечуй-Левицький);

Єдина вільна кімната, невеличка комірчинка, знайшлась на п'ятому поверсі, вікнами на задвір'я (Ю. Лісняк, пер. з тв. Р. Стівенсона);

Я відчував, що вона впускає мене лише в одну малесеньку комірчинку свого серця (Ю. Винничук).