комірчина
КОМІРЧИ́НА, и, ж.
Зменш. до комі́рка.
Зерно, раз уже провіяне з полови, в комірчині лежало ворохом (А. Головко);
Зброю і весь вантаж склали до комірчини, а звідти повикочували великі кадовби (І. Багряний);
Втікачі сторожко вступили до хатини. Оглядали притулок .. В комірчині американець знайшов з десяток копчених баранячих тушок (О. Бердник);
Параска .. з комірчини робить другу хату (Панас Мирний);
[Жінка: ] Я тут служу на кухні. Се ж над вами моя комірчина (Леся Українка);
По стінах його тісної комірчини .. бовваніли лубочні картинки (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комірчина — комірчи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- комірчина — див. комора; прибудова Словник синонімів Вусика
- комірчина — -и, ж. Зменш. до комірка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- комірчина — КОМІРЧИ́НА, и, ж. Зменш. до комі́рка 1, 2. Параска.. з комірчини робить другу хату (Мирний, IV, 1955, 117); [Ж і н к а: ] Я тут служу на кухні. Се ж над вами моя комірчина (Л. Укр., II, 1951, 188); По стінах його тісної комірчини.. бовваніли лубочні картинки (Ільч., Серце жде, 1939, 160). Словник української мови в 11 томах
- комірчина — Комірчи́на, -ни ж. Небольшая комора. Через сіни була пекарня з комірчиною. Левиц. І. 192. Словник української мови Грінченка