комірчина
КОМІРЧИ́НА, и, ж.
Зменш. до комі́рка.
Зерно, раз уже провіяне з полови, в комірчині лежало ворохом (А. Головко);
Зброю і весь вантаж склали до комірчини, а звідти повикочували великі кадовби (І. Багряний);
Втікачі сторожко вступили до хатини. Оглядали притулок .. В комірчині американець знайшов з десяток копчених баранячих тушок (О. Бердник);
Параска .. з комірчини робить другу хату (Панас Мирний);
[Жінка: ] Я тут служу на кухні. Се ж над вами моя комірчина (Леся Українка);
По стінах його тісної комірчини .. бовваніли лубочні картинки (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)