консерватор
КОНСЕРВА́ТОР, а, ч.
1. Той, хто має консервативні погляди, переконання; ворог прогресу.
— Той, хто боїться ламати застарілі норми,— консерватор (Руд., Вітер.., 1958, 332);
— Оце говорила я з Ременем, ..він мені видався не таким уже й консерватором (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 164).
2. У деяких капіталістичних країнах — член консервативної партії.
Консерватори.. більш відверто, ніж ліберали, проводили загарбницьку колоніальну політику (Нова іст., 1957, 44).
Словник української мови (СУМ-11)