Словник української мови в 11 томах

конститутивний

КОНСТИТУТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який становить основу чого-небудь; визначальний.

Конститутивні положення.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. конститутивний — конститути́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. конститутивний — -а, -е, книжн. Який становить основу чого-небудь; визначальний. Конститутивні положення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конститутивний — КОНСТИТУТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який становить основу чого-небудь; визначальний. Міфологи звертали увагу на конститутивну роль образу землі в міфології українців (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. конститутивний — конститути́вний (від лат. constitutus – визначений) істотний, визначальний, той, що є основною, головною ознакою якоїсь речі, поняття.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. конститутивний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.  Словник синонімів української мови