конституційний
КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ¹, а, е. Стос. до конституції ( див. конститу́ція¹).’
Конституційний маніфест був вирваний всеросійським жовтневим страйком (Ленін, 11, 1949, 112);
Право на працю трудящих Радянського Союзу — це конституційне право (Рад. право, 4, 1960, 42);
Конституційний закон;
// Який грунтується на конституції.
Конституційний лад; Конституційна держава.
∆ Конституці́йна мона́рхія — державний лад, при якому влада монарха обмежена конституцією.
КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ², а, е. Прикм. до конститу́ція²
О. О. Богомолець вказував, що конституційні властивості можуть змінюватися під впливом зовнішнього середовища (Фізіол. ж., VI, 2, 1960, 161).
Словник української мови (СУМ-11)