конституційний
КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ¹, а, е.
Стос. до конституції (див. конститу́ція¹).
Конституційний суд України – орган конституційної юрисдикції, завданням якого є гарантування верховенства Конституції як основного закону на всій території держави (з наук.-попул. літ.);
Конституційна освіта є важливою для кожної людини незалежно від її політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного й соціального походження, майнового стану, місця проживання тощо (із журн.);
Робоча група Конституційної комісії Верховної Ради запропонувала президентську республіку, двопалатний парламент (з газ.);
// Який ґрунтується на конституції.
– І це ж все було так недавно: всього якихось піввіку тому назад. Австрія тоді вже була конституційною державою, і десь там засідав парламент (Г. Хоткевич);
– Ніякої загрози конституційному ладові, державній незалежності та територіальній цілісності ваш Леопольд не становить (О. Авраменко, В. Авраменко).
КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ², а, е.
Прикм. до конститу́ція².
Проблема оцінки тварин різних конституційних типів є однією з найскладніших у селекції молочної худоби (з наук. літ.);
У сучасній психології поширені різні конституційні теорії. Популярними є ті, в яких властивості темпераменту пов'язують із індивідуальними особливостями будови тіла, пропорціями (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)