конституційний
КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ¹, а, е.
Стос. до конституції (див. конститу́ція¹).
Конституційний суд України – орган конституційної юрисдикції, завданням якого є гарантування верховенства Конституції як основного закону на всій території держави (з наук.-попул. літ.);
Конституційна освіта є важливою для кожної людини незалежно від її політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного й соціального походження, майнового стану, місця проживання тощо (із журн.);
Робоча група Конституційної комісії Верховної Ради запропонувала президентську республіку, двопалатний парламент (з газ.);
// Який ґрунтується на конституції.
– І це ж все було так недавно: всього якихось піввіку тому назад. Австрія тоді вже була конституційною державою, і десь там засідав парламент (Г. Хоткевич);
– Ніякої загрози конституційному ладові, державній незалежності та територіальній цілісності ваш Леопольд не становить (О. Авраменко, В. Авраменко).
КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ², а, е.
Прикм. до конститу́ція².
Проблема оцінки тварин різних конституційних типів є однією з найскладніших у селекції молочної худоби (з наук. літ.);
У сучасній психології поширені різні конституційні теорії. Популярними є ті, в яких властивості темпераменту пов'язують із індивідуальними особливостями будови тіла, пропорціями (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- конституційний — конституці́йний 1 прикметник від конститу́ція — основний закон конституці́йний 2 прикметник від конститу́ція — будова організму Орфографічний словник української мови
- конституційний — КОНСТИТУЦІЙНИЙ – КОНСТИТУТИВНИЙ Конституційний. 1. Який стосується конституції – основного закону держави: конституційний маніфест, конституційне право, конституційний лад, конституційна держава. Літературне слововживання
- конституційний — [констиетуц’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- конституційний — I -а, -е. Стос. до конституції (див. конституція I). Конституційний закон. || Який ґрунтується на конституції. Конституційний лад. Конституційне звернення. Конституційна асамблея — одна з назв установчих зборів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конституційний — конституці́йний той, що стосується конституції, заснований на ній; ¤ к-а монархія – форма правління, при якій влада монарха обмежена конституцією. Словник іншомовних слів Мельничука
- конституційний — Конституці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конституційний — КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ¹, а, е. Стос. до конституції ( див. конститу́ція¹).’ Конституційний маніфест був вирваний всеросійським жовтневим страйком (Ленін, 11, 1949, 112); Право на працю трудящих Радянського Союзу — це конституційне право (Рад. Словник української мови в 11 томах