конституційний

КОНСТИТУЦІЙНИЙ – КОНСТИТУТИВНИЙ

Конституційний. 1. Який стосується конституції – основного закону держави: конституційний маніфест, конституційне право, конституційний лад, конституційна держава. 2. Який стосується конституції – будови організму: конституційні властивості організму.

Конститутивний, книжн. Який становить основу чогось; визначальний: конститутивні положення.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

конституційний — конституці́йний 1 прикметник від конститу́ція — основний закон конституці́йний 2 прикметник від конститу́ція — будова організму Орфографічний словник української мови
конституційний — [констиетуц’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
конституційний — I -а, -е. Стос. до конституції (див. конституція I). Конституційний закон. || Який ґрунтується на конституції. Конституційний лад. Конституційне звернення. Конституційна асамблея — одна з назв установчих зборів. Великий тлумачний словник сучасної мови
конституційний — КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ¹, а, е. Стос. до конституції (див. конститу́ція¹). Конституційний суд України – орган конституційної юрисдикції, завданням якого є гарантування верховенства Конституції як основного закону на всій території держави (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
конституційний — конституці́йний той, що стосується конституції, заснований на ній; ¤ к-а монархія – форма правління, при якій влада монарха обмежена конституцією. Словник іншомовних слів Мельничука
конституційний — Конституці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
конституційний — КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ¹, а, е. Стос. до конституції ( див. конститу́ція¹).’ Конституційний маніфест був вирваний всеросійським жовтневим страйком (Ленін, 11, 1949, 112); Право на працю трудящих Радянського Союзу — це конституційне право (Рад. Словник української мови в 11 томах