конура

КОНУ́РА, и, ж., розм.

1. Те саме, що бу́да¹ 3.

Собаки.. позалазили в свої конури (Мирний, IV, 1955, 179).

2. перен. Тісне, темне й брудне приміщення, житло.

Мене здивувало те, що тут, у цій темній конурі, були люди (Збан., Єдина, 1959, 53).

Значення в інших словниках

1. конура — кону́ра іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. конура — див. прибудова  Словник синонімів Вусика
3. конура — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що буда I 3). 2》 перен. Тісне, темне й брудне приміщення, житло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конура — Цюпа, цюпка, халабуда, халабудка, закута  Словник чужослів Павло Штепа
5. конура — КОНУ́РА, и, ж., розм. 1. Те саме, що бу́да¹ 2. Собаки .. позалазили в свої конури (Панас Мирний); Але тепер він вирішив остаточно: скільки можна! Тільки й чути: “Ваш Валько вдарив Борю”, “Ваш Валько обірвав вірьовку з білизною!...  Словник української мови у 20 томах
6. конура — БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є.  Словник синонімів української мови