копання
КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1-3.
Він копав та копав [рів], не розгинаючись.. Вона також узялась до копання, але більше стояла та розглядалась (Коцюб., І, 1955, 39);
Він похвалив за копання ставка (Ю. Янов., Мир, 1956, 195);
Колгоспники.. організовано провадять копання картоплі (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 2).
Словник української мови (СУМ-11)