Значення в інших словниках
-
копання —
копа́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
копання —
-я, с. Дія за знач. копати 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
копання —
КО́ПА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. ко́па́ти. У корфболі заборонено копання м'яча та вдаряння його кулаками (з наук.-попул. літ.). КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1–3.
Словник української мови у 20 томах
-
копання —
копання вул. залицяння до дівчини, жінки (ср, ст): Настоятель Кость Паньківський “копався” тоді до сестри д-ра Степана Федака, вже старшої панни Оси́пи Федаківної (з якою пізніше оженився). З приводу того “копання” приходив він часто доволі пізно по десятій годині ночі домів (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
копання —
Копа́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
копання —
КОПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копа́ти 1-3. Він копав та копав [рів], не розгинаючись.. Вона також узялась до копання, але більше стояла та розглядалась (Коцюб., І, 1955, 39); Він похвалив за копання ставка (Ю. Янов., Мир, 1956, 195); Колгоспники..
Словник української мови в 11 томах