копаниця
Копани́ця, -ці
ж.
1) Заступъ.
2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. І. 260.
8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.
Словник української мови ГрінченкаКопани́ця, -ці
ж.
1) Заступъ.
2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. І. 260.
8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.
Словник української мови Грінченка