копаниця

Копани́ця:

— викопане з коренем скривлене дерево, вживане на полози до саней, закривлений дрюк [14;I]

Значення в інших словниках

1. копаниця — копани́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. копаниця — -і, ж. 1》 Вид заступа або мотики. 2》 перев. мн., діал. Полози саней.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. копаниця — КОПАНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Вид заступа або мотики. Земля замерзла – довбати копаницями руду було так важко, що довелося запрошувати односельчан на поміч (В. Малик). 2. перев. мн. Полози саней.  Словник української мови у 20 томах
4. копаниця — Рискаль, заступ  Словник застарілих та маловживаних слів
5. копаниця — ЛОПА́ТА (знаряддя для копання землі), ГРАБА́РКА (велика лопата), ЗА́СТУП, КОПА́ЧКА, КОПА́Ч, КОПАНИ́ЦЯ, РИСКА́ЛЬ діал., ШТИК заст. Панас сопів, викидаючи з ями землю, він грався лопатою, як інший вилкою (Ю. Яновський); І взявся (батько) за роботу..  Словник синонімів української мови
6. копаниця — Копани́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. копаниця — КОПАНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Вид заступа або мотики. Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота. Копали осушувальні канави (Хлібороб Укр., 1, 1969, 10); «Копаниця» (мотика), набуваючи поступово функції сапачки..  Словник української мови в 11 томах
8. копаниця — Копани́ця, -ці ж. 1) Заступъ. 2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. І. 260. 8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.  Словник української мови Грінченка