копаниця
ЛОПА́ТА (знаряддя для копання землі), ГРАБА́РКА (велика лопата), ЗА́СТУП, КОПА́ЧКА, КОПА́Ч, КОПАНИ́ЦЯ, РИСКА́ЛЬ діал., ШТИК заст. Панас сопів, викидаючи з ями землю, він грався лопатою, як інший вилкою (Ю. Яновський); І взявся (батько) за роботу.. З розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, ..обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик); Коло хати поралася Федора, копаючи заступом грядку (І. Цюпа); На піддослідну ділянку.. прийшли інститутські дівчата з копачками (І. Волошин); Він узяв копач і вивернув із землі буряка (О. Донченко); Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота (з журналу); Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику (І. Франко); Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз'яреного вогню (Н. Кобринська).
ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є. Гуцало); На декотрих човнах по дну накладені ребристі смуги, це полозки — на той випадок, якщо вода замерзне (О. Гончар); Під копаницями тьохнув, присвиснув мерзлий сніг (М. Стельмах); — Видно пана по халявах, — сказала Мася і показала Антосьові на чоботи. А вони в його, як собаки, руді і набік, як корси (А. Свидницький).
СА́ПА́ (ручне знаряддя для знищення бур'яну і підпушування ґрунту), САПА́ЧКА, МОТИ́КА, КОПАНИ́ЦЯ. З жита ніби випливала молода дівчина з сапою в руках (І. Нечуй-Левицький); Оленка хоч і непоказна, зате в роботі жвава, сапачка в проворних руках так і ходить (К. Гордієнко); "Копаниця" (мотика), набуваючи поступово функції сапачки (особливо, здається, з появою картоплі), міняє свою форму і розміри (з журналу); Жменяк узяв мотику на плече й пішов за іншими прополювати кукурудзу (М. Томчаній).
Словник синонімів української мови