копит
КОПИ́Т, а́, ч., діал. Копито (у 1 знач.).
Кінь в’ється в небеса.., ніби хоче взять увесь видимий світ Під свій копит дзвінкий, підкований копит (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 130).
Словник української мови (СУМ-11)КОПИ́Т, а́, ч., діал. Копито (у 1 знач.).
Кінь в’ється в небеса.., ніби хоче взять увесь видимий світ Під свій копит дзвінкий, підкований копит (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 130).
Словник української мови (СУМ-11)