копитень
КОПИ́ТЕНЬ, тня, ч., розм. Те саме, що копи́тник.
На землі.. почала вже показуватись довга зелена трава, круглі листочки копитня (Гжицький, У світ.., 1960, 281);
В лісі.. копитень, лінеї, плауни, верес та багато інших представників рослинного світу зеленіють під снігом (Веч. Київ, 14.I 1957, 4).
Словник української мови (СУМ-11)