копитняк

КОПИТНЯ́К, а́, ч. Те саме, що копи́тник.

Кореневища копитняка варять на козиному молоці (Лікар, рослини.., 1958, 36);

Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (Мур., Бук. повість, 1959, 305).

Значення в інших словниках

1. копитняк — копитня́к іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. копитняк — -а, ч. Те саме, що копитник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. копитняк — КОПИТНЯ́К, у́, ч. Багаторічна трав'яниста квіткова рослина родини кирказонових, що має копитоподібні листочки. Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (І.  Словник української мови у 20 томах