копитняк
КОПИТНЯ́К, у́, ч.
Багаторічна трав'яниста квіткова рослина родини кирказонових, що має копитоподібні листочки.
Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (І. Муратов);
У трав'яному ярусі Феофанії домінують яглиця, осока волосиста (переважно на схилах), зеленчук жовтий, зірочник ланцетолистий, підмаренник запашний, копитняк європейський (з наук.-попул. літ.);
Трав'яний покрив широколистяних лісів формують переважно тіньолюбні анемона, копитняк, зеленчук, медунка, яглиця (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)