копитце
КОПИ́ТЦЕ́, и́тця́, с. Зменш.-пестл. до копи́то́.
Еге ж, бачив я його [чорта] добре.., намалював би вам і ріжки, і копитце (Вовчок, VI, 1956, 261).
Словник української мови (СУМ-11)КОПИ́ТЦЕ́, и́тця́, с. Зменш.-пестл. до копи́то́.
Еге ж, бачив я його [чорта] добре.., намалював би вам і ріжки, і копитце (Вовчок, VI, 1956, 261).
Словник української мови (СУМ-11)