копошитися
КОПОШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, недок., розм. Те саме, що воруши́тися²; метушитися.
Стою я та дивлюсь: люд, як комашня, копошиться, одно на одного наступає, зіходяться, розходяться, гомонять, кричать (Вовчок, І, 1955, 14);
Чмель виніс.. миску свіжого щільнику, де копошилося з десяток чорно-жовтих ос (Тулуб, Людолови, II, 1957, 251).
Словник української мови (СУМ-11)