кораблеводіння

КОРАБЛЕВОДІ́ННЯ, я, с. Наука про безпечне, точне та найкоротше плавання корабля в морі від одного місця до іншого.

Обидва учні вивчали.. спеціальні дисципліни: кораблеводіння, складання морських карт та користування ними (Видатні вітч. географи.., 1954, 20);

// Керування кораблем під час плавання.

Атомоходи оснащені найновішими засобами кораблеводіння, що дають змогу в будь-який момент точно знати їх місцезнаходження (Рад. Укр., 5.IV 1966, 4).

Значення в інших словниках

1. кораблеводіння — кораблеводі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кораблеводіння — -я, с. Наука про безпечне, точне та найкоротше плавання корабля в морі від одного місця до іншого. || Керування кораблем під час плавання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кораблеводіння — КОРАБЛЕВОДІ́ННЯ, я, с. Мистецтво водіння кораблів певним курсом, а також наука, на якій ґрунтується це мистецтво. На ньому [судні] вчилися суворого і тяжкого мистецтва кораблеводіння молоді сміливці, майбутні мореходи (М.  Словник української мови у 20 томах