кораблеводіння

кораблеводі́ння

-я, с.

Наука про безпечне, точне та найкоротше плавання корабля в морі від одного місця до іншого.

|| Керування кораблем під час плавання.

Значення в інших словниках

1. кораблеводіння — кораблеводі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кораблеводіння — КОРАБЛЕВОДІ́ННЯ, я, с. Мистецтво водіння кораблів певним курсом, а також наука, на якій ґрунтується це мистецтво. На ньому [судні] вчилися суворого і тяжкого мистецтва кораблеводіння молоді сміливці, майбутні мореходи (М.  Словник української мови у 20 томах
3. кораблеводіння — КОРАБЛЕВОДІ́ННЯ, я, с. Наука про безпечне, точне та найкоротше плавання корабля в морі від одного місця до іншого. Обидва учні вивчали.. спеціальні дисципліни: кораблеводіння, складання морських карт та користування ними (Видатні вітч. географи..  Словник української мови в 11 томах